ДОШКІЛЬНА ОСВІТА
6.010101
БАКАЛАВР
педагогічної освіти.
Вихователь дітей дошкільного віку
7.010101
СПЕЦІАЛІСТ
Спеціалізації: Мова і література(англійська);
Фізичне виховання; Гувернерство; Хореографія; Практична психологія; Логопедія
Менеджер дошкільної освіти. Вихователь дітей дошкільного віку з правом навчання іноземної мови. (Хореограф дитячого танцювального колективу. Гувернер дітей дошкільного віку. Інструктор з фізичного виховання дітей дошкільного віку. Вихователь-логопед. Практичний психолог в дошкільних закладах освіти)
8.010101
МАГІСТР
Викладач дошкільної педагогіки, психології та методик дошкільного виховання у вищих навчальних закладах
Здобувши кваліфікацію, фахівець може працювати у галузі дошкільної освіти: вихователем дошкільного виховного закладу (державного чи приватного), дитячого дошкільного будинку для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без опіки дорослих, дитячого санаторію, методистом дошкільного виховного закладу, науково-методичного центру, завідувачем дошкільним виховним закладом, інспектором у державних органах управління дошкільною освітою, хореографом дитячого танцювального колективу, інструктором з фізичного виховання дітей дошкільного віку, гувернером дітей дошкільного віку, викладачем дошкільної педагогіки, психології та методик дошкільного виховання у вищих навчальних закладах, вихователь у логопедичних групах, практичний психолог в освітніх установах.
Світоглядні засади спеціаліста-організатора дошкільного виховання формуються в процесі опанування дисциплін: історія України, соціологія, політологія, українська та зарубіжна культура, основи економічних теорій, логіка, філософія, релігієзнавство, етика та естетика, іноземна мова, ділова українська мова.
Фахова підготовка забезпечується вивченням курсів: вступ до спеціальності, анатомія та фізіологія, основи гігієни та педіатрії, загальна педагогіка, дошкільна педагогіка, історія педагогіки, загальна психологія, вікова психологія, психологія сім’ї, дитяча література, організація і керівництво дошкільним вихованням, теорія сучасної іноземної мови, методика навчання іноземної мови дітей дошкільного віку, країнознавство, методика розвитку рідної мови, основи образотворчої діяльності з методикою.
Вивчення спеціально орієнтованих дисциплін починається з ІІІ курсу. Для студентів розроблені спецкурси: „Валеологія”, „Художня праця”, „Психодіагностика”, „Психологічні основи засвоєння іноземної мови”, „Психологія особистості”, „Формування пізнавальної активності дошкільників”, „Виховання дітей у різновікових групах”, „Історія костюма”, „Сучасні технології навчання грамоти в дошкільному закладі”, „Біомеханіка хореографічних рухів”, „Режисура та постановка культурно-розважальних заходів”, „Сучасні концепції зарубіжного дошкільного виховання”, „Етнопедагогіка греків Приазов’я”, „Сучасні форми і методи фізичного виховання”, „Розвиток творчих здібностей дітей у сім’ї”, основи логопедії і дефектології.
Підготовка магістрів передбачає опанування таких дисциплін: „Педагогіка вищої школи”, „Актуальні проблеми дошкільної педагогіки”, „Методика викладання педагогічних дисциплін”, „Основи педагогічної інноватики”, „Проблеми соціалізації дитини-дошкільника” та ін.
Формування практичних навичок здійснюється під час ознайомчої, психолого-педагогічної, педагогічної, інспекторсько-методичної практик, практик за спеціалізаціями та магістерської практики.
Рівень фахової підготовки засвідчується під час проведення державних іспитів з педагогіки й методик дошкільного виховання, психології, екзамену зі спеціалізації, магістерського екзамену.
УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА
6.020303
БАКАЛАВР
української філології
7.030501
ФІЛОЛОГ
СПЕЦІАЛІСТ
української мови та літератури
8.030501
МАГІСТР
української філології
Здобувши кваліфікацію, фахівець може працювати в загальноосвітній школі, вищих навчальних закладах І – ІІІ рівнів акредитації, науково-дослідних інститутах, у засобах масової інформації, бібліотеках, музеях, архівах, наукових і державних установах.
Світоглядні засади бакалавра і спеціаліста формуються в процесі опанування таких дисциплін: історія України, українська та зарубіжна культура, філософія, етика, естетика, релігієзнавство, основи соціології, політологія, основи економічної теорії, основи правових знань, педагогіка, психологія.
Фахова підготовка забезпечується вивченням таких курсів: усна народна творчість, основи народознавства, вступ до літературознавства, теорія літератури, історія української літератури, вступ до мовознавства, сучасна українська літературна мова, слов’янська (польська) мова, історія української критики та літературознавства, методика викладання української мови, методика викладання української літератури, іноземна мова (новогрецька або англійська) тощо.
Вивчення спеціально орієнтованих дисциплін починається з III курсу. Для студентів розроблені спецкурси та спецсемінари: „Принципи аналізу художнього твору”, „Українська пунктуація”, „Українська література і Біблія”, „Український фольклор національно-визвольної боротьби”, „Ритміка і стилістика художньої мови”, „Орфографічний та орфоепічний практикум”, „Історія українського мовознавства” , „Українська ономастика”.
Формування практичних навичок бакалаврів і спеціалістів здійснюється в ході навчальних (фольклорної, діалектологічної, джерелознавчої, переддипломної) та педагогічної практик.
Рівень фахової підготовки для бакалаврів встановлюється в ході державних іспитів з сучасної української літературної мови, історії української літератури; для спеціалістів – із сучасної української літературної мови, історії української літератури, захисту дипломної роботи.
Навчальний план підготовки магістрів передбачає вивчення таких фахових дисциплін: теорія і методика наукових досліджень, теорія і практика сучасного перекладу, проблеми становлення української лінгвістики, соціолінгвістика, психолінгвістика, українська лінгвогеографія та діалектна лексикографія, іноземна мова.
Формування практичних навичок магістрів здійснюється в ході навчальної (магістерської) і виробничої (асистентської) практик.
Рівень підготовки магістрів встановлюється під час державної атестації – державних іспитів із сучасної української літературної мови, з історії української літератури, захисту магістерської роботи.
ПЕРЕКЛАД (УКРАЇНСЬКА, РОСІЙСЬКА, ПОЛЬСЬКА МОВИ)
6.020303
БАКАЛАВР
Перекладач з однієї слов’янської мови на українську
7.030507
СПЕЦІАЛІСТ
Перекладач з двох слов’янських мов на українську
Здобувши кваліфікацію, фахівець може працювати на підприємствах, в організаціях та установах, у засобах масової інформації, видавництвах, рекламних агенціях, консультаційних рекламних службах, науково-дослідних установах, в навчальних закладах різних типів для забезпечення письмової / усної комунікації та інформації шляхом перекладу текстів різних типів (суспільно-політичних, науково-технічних, ділових тощо), доведення цих текстів усно або письмово до адресатів з використанням відповідного обладнання та технологій.
Світоглядні засади спеціаліста-перекладача формуються в процесі опанування таких навчальних дисциплін: історія України, культурологія, філософія, етика та естетика, релігієзнавство, соціологія, політологія, основи економічної теорії, основи права, педагогіка, психологія.
Фахова підготовка забезпечується вивченням навчальних дисциплін: вступ до слов’янської філології, старослов’янська мова, сучасна російська мова, сучасна українська мова, історія зарубіжної літератури, загальна теорія перекладу, практичний курс західнослов’янської мови (польської) та перекладу, практикум перекладу з української мови на російську, лінгвокраїнознавство країн західних слов’ян, основи редагування перекладів, проблеми перекладу науково-технічної літератури.
Вивчення спеціально орієнтованих дисциплін починається з III курсу. Для студентів розроблені спецкурси та спецсемінари: „Переклад з близькоспорідненої мови”, „Когнітивна лінгвістика та переклад”, „Методика викладання української або російської мови та літератури”.
Формування практичних навичок здійснюється в ході перекладацької, джерелознавчої, педагогічної та переддипломної практик.
Рівень фахової підготовки встановлюється в ході проведення кваліфікаційних екзаменів з української мови, російської мови, перекладу з російської мови на українську, державного екзамену з польської мови та захисту дипломного проекту.
МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА (РОСІЙСЬКА)
6.020303
БАКАЛАВР
російської філології
7.030502
ФІЛОЛОГ
СПЕЦІАЛІСТ
російської мови та літератури, іноземної мови із спеціалізацією “Комп’ютерна лінгвістика” або “Зарубіжна література”
Здобувши кваліфікацію, фахівець може працювати в загальноосвітній школі, вищих навчальних закладах І – ІІІ рівнів акредитації, а також в засобах масової інформації, бібліотеках, музеях, архівах, наукових та державних установах.
Світоглядні засади спеціаліста-філолога формуються в процесі опанування таких навчальних дисциплін: історія України, культурологія, філософія, етика та естетика, релігієзнавство, соціологія, політологія, основи економічної теорії, основи права, педагогіка, психологія.
Фахова підготовка забезпечується вивченням навчальних дисциплін: вступ до слов’янської філології, сучасна російська мова, історія російської мови, старослов’янська мова, усна народна творчість, історія російської літератури, загальне мовознавство, основи стилістики та культури мовлення, теорія та практика перекладу, основи мовленнєвої діяльності, слов’янська мова (третя), історія російської критики і журналістики, журналістська практика та редагування.
Вивчення спеціально орієнтованих дисциплін здійснюється з ОКР «Спеціаліст». Для студентів розроблені наступні спецкурси та спецсемінари:
- для спеціалізації “Зарубіжна література”: „Антиутопія в літературі ХХ століття”, „Антична трагедія як спосіб пізнання світу”, „Проблеми компаративного вивчення російського та західноєвропейського романтизму”, „Національні форми класицизму та бароко в літературах Європи”, „Сучасний стан шекспірознавства”, „Західноєвропейський постмодерністський роман”;
- для спеціалізації “Комп’ютерна лінгвістика”: „Основи комп’ютерної лінгвістики”, „Машинний переклад”, „Термінологія і термінографія в комп’ютерній лінгвістиці”, „Практикум з програмування”, „Проблеми машинної лексикографії”, „Природна мова, штучні мови та інформаційні процеси”.
Формування практичних навичок здійснюється в ході фольклорної, діалектологічної, соціолінгвістичної, педагогічної та переддипломної практик.
Рівень фахової підготовки засвідчується в ході проведення кваліфікаційних екзаменів з російської мови, російської літератури, державного екзамену з іноземної мови та захисту дипломного проекту.
ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
6.030103
БАКАЛАВР
Практичний психолог у закладах освіти
7.010107
СПЕЦІАЛІСТ
Практичний психолог
Здобувши кваліфікацію, фахівець може працювати: шкільним психологом, психологом дошкільного закладу, дитячого будинку, школи-інтернату, позашкільного закладу; практичним психологом обласного, районного (міського) центру практичної психології; консультантом психолого-медико-педагогічної консультації, профконсультантом, психологом “Телефону довіри”, консультантом з проблем сімейних відносин; психологом-консультантом у державних органах, на підприємствах та в сфері бізнесу, в громадських та політичних організаціях; вчителем психології у середньому навчальному закладі.
Світоглядні засади спеціаліста – практичного психолога формуються в процесі опанування дисциплін: історія сучасного світу, філософія, економічна теорія, політологія, культурологія, релігієзнавство, правознавство, соціологія, іноземна мова, логіка, етика, естетика, українська словесність.
Фахова підготовка забезпечується вивченням курсів: вступ до спеціальності, загальна психологія, диференціальна психологія, експериментальна психологія, теорія ймовірності та математична статистика, математичні методи в психології, основи інформатики та застосування ЕОМ в психології, анатомія та еволюція нервової системи, фізіологія центральної нервової системи та вищої нервової діяльності, порівняльна психологія (зоопсихологія), антропологія, вікова психологія, історія психології, педагогічна психологія, соціальна психологія, психологія праці, політична психологія, юридична психологія, психологія управління, психодіагностика, патопсихологія, психологія сім’ї, психологічна служба в системі освіти.
Вивчення спеціально орієнтованих дисциплін починається з ІІІ курсу. Для студентів розроблені спецкурси та спецсемінари: „Основи психотерапії та психокорекції”, „Теорія та практика психологічного консультування”, „Основи сексології”, „Групова психотерапія”, „Етнопсихологія”, „Робота психолога в системі соціальних служб”, „Профорієнтація та профвідбір”, „Конфліктологія”, „Діагностика та корекція сімейних взаємовідносин”, „Психологія масовидних явищ”, „Психологічна допомога в екстремальних ситуаціях”, „Основи пенітенціарної психології”, „Психологія самосвідомості” та інші.
Формування практичних навичок здійснюється під час діагностико-психокорекційної, корекційно-психотерапевтичної та психолого-педагогічної практик, спецпрактикумів зі спеціальності, тренінгів.
Рівень фахової підготовки встановлюється під час комплексного державного іспиту з психології та захисту кваліфікаційної (для бакалаврів) або дипломної (для спеціалістів) роботи.
ЖУРНАЛІСТИКА
6.030200
БАКАЛАВР
Журналістики
7.030201
СПЕЦІАЛІСТ
Журналістики
8.030301
МАГІСТР
Журналістики
Здобувши кваліфікацію, фахівець може працювати кореспондентом, репортером, оглядачем, редактором у газетах, журналах та інших друкованих виданнях, на радіо і телебаченні, в електронних засобах масової інформації, прес-службах промислових підприємств, державних установ, політичних партій, у рекламних агенціях.
Світоглядні засади спеціаліста-журналіста формуються в процесі опанування дисциплін: Історія України, культурологія, філософія, етика, естетика, правознавство, політологія, екологія, соціологія, психологія.
Фахова підготовка забезпечується вивченням курсів: журналістська майстерність, видавнича справа і редагування, реклама і зв’язки з громадськістю, комунікативні стратегії і тактики мовлення, основи культури мовлення, теорія журналістики, історія української журналістики, історія світової журналістики, психологія журналістської творчості, масова інформація, прес-служби та інформаційні агенції, конфліктологія, основи культури мовлення і практична стилістика української та російської мов.
Вивчення спеціально орієнтованих дисциплін починається з ІІІ курсу. Для студентів розроблені спецкурси й спецсемінари: «Телерадіожурналістика і вибори», «Коректорський практикум (російський, український)», «Акторська майстерність», «Політичний PR», «Журналістське розслідування»
Формування практичних навичок здійснюється в ході навчальної, виробничої, творчої практик у редакціях міських газет та телерадіокомпаній.
Рівень фахової підготовки встановлюється в ході проведення державних іспитів з історії, теорії та практики журналістики й захисту дипломної роботи.
Навчатися за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр» мають право бакалаври, які найбільш успішно здобули знання з обраної спеціальності, проявили творчі здібності й мають задатки науково-дослідної та педагогічної діяльності, визначилися з посадовою спеціалізацією та в процесі навчання досягли високих показників успішності.
